Тема уроку. Поняття алгоритму. Виконавці алгоритмів. Формальне виконання алгоритму. Форми подання алгоритмів. Алгоритми в нашому житті

Мета навчальна: сформувати уявлення про такі поняття вказівка, алгоритм, виконавець алгоритму, система вказівок виконавця, середовище виконання алгоритму, форми подання алгоритму. Навчити:

• розрізняти вказівки від речень, що не є вказівками, об’єкти та події;
• пояснювати зв’язок системи вказівок алгоритму та їх виконавця;
• виявляти випадки, коли виконавець не може виконати алгоритм, вказівку;
• роль планування в житті, зокрема при навчанні.

розвивальна: розвивати логічне мислення на основі спостережень, порівнянь, усвідомлення отриманого матеріалу; продовжувати розвивати навички роботи з інформаційними технологіями. Подавати приклади:

• виконавців алгоритмів та систем вказівок виконавців алгоритмів;
• алгоритмів із життя;
• структури слідування в алгоритмах із життя та навчальної діяльності;
• використання планів виконання завдання;
• об’єктів і подій, пов’язаних з ними.

Визначати: виконавців алгоритму та прості вказівки виконавців у визначеному навчальному середовищі виконання алгоритмів.

виховна: стимулювати інтерес до предмету, пізнавальну активність, акуратність, терпимість та інформаційну культуру учнів.

Структура уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Вивчення нового матеріалу.
4. Закріплення вивченого матеріалу.
5. Підбиття підсумків уроку.
6. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент
Вітання з класом. Перевірка присутності і готовності учнів до уроку.

2. Актуалізація опорних знань

Описати такі поняття:

• клас;
• об’єкт;
• властивість;
• подія;
• метод;
• поведінка;
• обмін повідомленнями.

3. Вивчення нового матеріалу

Люди щоденно користуються різноманітними правилами, інструкціями, рецептами, що складаються з певної послідовності вказівок. Деякі з них настільки увійшли до нашого життя, що ми виконуємо їх, майже не замислюючись. Іноді кажуть, автоматично. Наприклад, для приготування яєчні з n яєць на вершковому маслі на електричній плиті потрібно діяти таким чином:

1. Поставити сковороду на плиту.
2. Покласти на сковороду шматочок вершкового масла.
3. Увімкнути конфорку.
4. Почекати, поки масло на сковороді розтане.
5. Кожне з n яєць розбити, а його вміст вилити на сковороду.
6. Посолити.
7. Почекати, поки загусне білок.
8. Вимкнути конфорку.

Такий запис послідовності вказівок називають алгоритмом.

Алгоритм — це запис скінченої послідовності вказівок, виконання яких призводить до розв’язання певної задачі.

Вказівка (алгоритму) — це спонукальне речення, що вказує, яку дію має виконати виконавець алгоритму.

Виконавець (алгоритму) — це жива істота (людина або тварина) або автоматичний пристрій (робот, електронна обчислювальна машина тощо), спроможна діяти відповідно з алгоритмом.

Система вказівок виконавця — це множина (сукупність) всіх вказівок, які може виконувати даний виконавець.

Середовище виконання алгоритму — об’єкти, з якими працює виконавець у процесі виконання алгоритму.

Розрізняють такі (логічні) структури (вказівок) в алгоритмах:

• лінійна;
• розгалужена;
• з повторенням.

Лінійна структура алгоритму — це така структура (сукупність) вказівок, у якій всі вказівки виконують послідовно: одну за одною у порядку запису їх в алгоритмі.

На цьому уроці обмежимося розглядом лінійної структури на прикладі алгоритму посадки дерева.

Алгоритми можна подати словесно або графічно.

Словесна форма подання алгоритму — запис алгоритму у вигляді послідовності команд, кожна з яких має свій порядковий номер і записана мовою людською спілкування, наприклад, українською. Допустимі вставки — математичні формули.

Для посадки дерева маємо таку словесну форму алгоритму.

1. Викопати у землі яму циліндричної форми, глибина і ширина якої у півтора рази більша за відповідні розміри кореневої системи саджанця.
2. На дно ями на третину її глибини насипати землі з органічним добривом і перемішати.
3. Встановити саджанець вертикально корінням донизу, щоб коріння торкалася дна ямки.
4. Засипати кореневу систему землею.
5. Вилити пів-відра води на засипану кореневу систему.

Примітка. Деталізація поданого алгоритму (будь-якого кроку!) міститиме прийняття рішення щодо подальших дій, тобто розгалужену структуру. Наприклад, на першому кроці виконавець буде час від часу вимірювати глибину і ширину ями, щоб перестати копати після досягнення потрібних розмірів. Таким чином, деталізація лінійної структури матиме мішану структуру, яку називають квазілінійною (ніби лінійною).

Графічна форма подання алгоритму — подання алгоритму блок-схемою. У цьому випадку кожну вказівку записують у зображенні геометричної фігури (блоці) певного вигляду. Блоки з’єднують між собою стрілками, які вказують напрям переходу до виконання наступної вказівки.

4. Усвідомлення набутих знань

  Практична робота за комп’ютерами